Однією з ознак модерності бібліотеки є видача
електронних книг. Приміром, Мюнхенська міська бібліотека, яка ще у 2007 році
видавала 9 тисяч електронних примірників, цьогоріч видає вже 400 тисяч
екземплярів. Причому зі стрімким ростом активності електронного позичання,
фізичне витребування аж ніяк не зменшилося, каже директорка Мюнхенської
бібліотеки Астрід Ліпелт-Калуш.Усе, чим відвідувач може користуватися у межах
приміщення бібліотеки, безкоштовне, наголошує директорка: аудіо-диски, ігри,
книги. Береш додому - заплати. Річний абонемент - 20 євро. За рік Мюнхенська
бібліотека заробила 3 мільйони євро. Утім, бюджет бібліотеки 37 мільйонів,
відтак - без підтримки місцевої влади нічого б не було, додала Астрід
Ліпельд-Калуш.
Міська бібліотека
Штутгарта
В
сусідній Польщі бібліотеки - давно не старий пережиток, каже директор
польського Інституту книги Гжегож Гауден. Вони - як аніматори культурного
життя, як сегмент розвитку міста, вдається до порівняння Гауден. Причому
керівники бібліотек стали партнерами влади з багатьох питань, бо хто як не вони
знають уподобання мешканців, а отже й виборця. Перетворення вдалися, бо влада збагнула роль
публічних бібліотек у суспільстві як унікальних місць зустрічей і контактів.
Стабільне фінансування, нові сучасні приміщення, навчання персоналу сучасним
методам управління, комп’ютерній грамотності, контакту з читачем і навіть
мистецтво публічних виступів - усе це дало результат, каже Гауден. Причому
навчання проводили здебільшого приватні корпорації, зазначає директор. Тепер
поляки, на його переконання, можуть з легкістю відмовитися від будівництва
дороги чи великого спортивного комплексу на користь бібліотеки, бо вона працює
на весь соціальний пласт, на всі вікові групи.
Для українських бібліотек проект електронної книги
радше щось зі світу надможливостей. Ця дорога непроста і довга, визнає
Валентина Пашкова віце-президентка Української бібліотечної асоціації. «Але
фінансування - далеко не основна проблема українських бібліотек. Персонал, який
працює у бібліотечній справі, здебільшого не готовий приймати зміни, не
налаштований, не вмотивований, аби бібліотеки стали сучасними у дусі
європейських країн» - В.Пашкова.
Українські ж бібліотеки, лише намагаються стати
багатофункціональними, затребуваними - в умовах недооціненої важливості,
безгрошів’я та байдужості з боку влади.
І все ж зміни
у свідомості українських бібліотекарів відбуваються дуже швидко, а все завдяки
програмам міжнародних фондів. "Вони дають поштовх до інновацій, оновлюють
обладнання, стимулюють ініціативність", - каже Пашкова. Приміром, саме за
підтримки фундації Мелінди і Білла Гейтсів дві тисячі українських бібліотек
було підключено до інтернету. Нині українські бібліотеки відчувають опіку з
боку "Ґете-Інституту", фонду "Відродження", IREX і інших.
За матеріалами сайтів:
http://www.dw.com/uk -Українські публічні
бібліотеки: модернізація або смерть
http://vsviti.com.ua/makepeaple/9928- Найкрасивіші та найзнаменитіші бібліотеки світу
Немає коментарів:
Дописати коментар