З Новим роком!

В НОВИЙ РІК — З ВІРОЮ І НАДІЄЮ!

        2017 рік відходить у історію. Він був насиченим, продуктивним, вистачало і прикрощів, але ми не повинні зациклюватися на негативі. У кожному явищі є два прояви – привабливий і корисний. Тому потрібно зробити висновки, і сприйняти  негативний досвід, як урок. Нам треба поліпшувати собі настрій позитивним ставленням до оточуючих, до світу в цілому. Принаймні, надією  що все минає, і в майбутньому все повернеться на краще. Давайте знайдемо розраду у спілкуванні з друзями, творчості, захопленнях. Або просто помилуємося природою. Он якою досконалою й прекрасною її створив Бог! Зробімо маленьку перерву між розв’язанням проблем і стресами, урівноважмо діалектику буття -  і таки помилуймося миттю скороминущого життя. Тож нехай це будуть передсвяткові клопоти, і сірі ( але ж на термометрі плюс 5 – 7 !!!) дні по-квітневому дощового грудня нікому не зіпсують передноворічно-святкового настрою. Сподіваймося, що у Новому році нам пощастить прожити багато гарних днів і яскравих моментів – більше, ніж у попередньому.

         Ми живемо в епоху глобальних змін. Добровільна трансформація – єдиний сценарій виживання. Пам’ятаймо: у нас у всіх є майбутнє! І яким йому бути, залежить не тільки від розташування планет, а й добрих думок у голові, віри в душі і любові в серці!

                                            Вже рік старий за обрії пливе.

                                            Уже й Новий стоїть на виднокрузі.

                                            Хай у Новому буде все нове, -

                                            старі лиш вина, істини і друзі.

                                                                                    Ліна Костенко

З ПРИЙДЕШНІМ НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

Фабрика творчих зірок

          Передноворічна зустріч літературного клубу та відзнака Юри на конкурсі "Крилатий лев". Обмивали чаєм та ділилися творчістю. То є приємно - вітати товариша з визнанням і нагородою! Любите історичні романи? Читайте твори Юрія Коцегуба!

Зустріч з героєм сьогодення

Бібліотека не минає нагоди організовувати зустрічі для своїх користувачів з цікавими людьми - героями сьогодення . Цього разу відбулася зустріч школярів з учасником військових дій на Донбасі, бійцем полку "Азов", старишим офіцером культурно-просвітницької діяльності з особовим складом Михайленком Володимиром Яковичем (Назар Оберіг). 

Мандрівний філософ Г. Сковорода

Рушник-оберіг – волонтерам

З перших днів нападу російської вояччини на українські землі на сході країни новосанжарці активно піднялися на захист рідної Вітчизни. Десятки, якщо не сотні молодих і літніх чоловіків зверталися до райвійськкомату з проханням відправити їх у зону конфлікту, щоб кожен мав змогу особисто долучитися до захисту незалежності, суверенітету своєї країни. Не всім довелося потрапити на фронт. Та всі вони, як і значна більшість жителів  району, знайшли своє місце у відстоюванні територіальної цілісності соборної, незалежної України.

Знаючи проблеми бійців  на фронті, їх рідні, односельці готували продукти харчування, шили білизну, в’язали шкарпетки,  рукавиці, передавали ковдри і матраци, збирали кошти на тепловізори  і бронежилети, щоб хоч якось підтримати, вберегти своїх земляків, щоб вони знали і відчували, що в тилу розуміють їх потреби, шанують тих, хто ціною власного життя і здоров’я захищає країну.

Кожен робив і робить для фронту все, що може. Анатолій Бабіч з Полузір’я,  неперевершений майстер у роботі з металом, з перших днів війни виготовляє  і передає у зону АТО нагрівальні прилади, які в народі називають буржуйками, інші вироби з металу, що так потрібні бійцям.

Редактор місцевої районки Петро Жаботинський підготував і опублікував немало матеріалів з місць боїв, допомагає демобілізованим воїнам долати бюрократичні перешкоди у вирішенні усіх їхніх життєвих потреб.

Координатором волонтерського руху у Новосанжарському районі стала місцевий підприємець Юлія Солодка. Вона за кермом «Газельки» разом зі своїми побратимами доставляє зібране  земляками на лінію зіткнення. Там цікавиться потребами хлопців і, повернувшись додому, спрямовує волонтерів на задоволення потреб бійців. І знову поїздки на схід, долаючи блокпости, проскакуючи під обстрілами.

-          Як захистити волонтерів від небезпеки, вшанувати їх таку важливу і потрібну справу, - задумалися працівники центральної районної бібліотеки. Осмисливши давні  українські традиції і звичаї, бібліотекар Наталія Науменко запропонувала вишити рушник-оберіг, залучаючи до цієї справи не тільки працівників бібліотеки, а й читачів. Робота над реалізацією задуму  тривала майже рік. І ось 5 грудня, в Міжнародний день волонтера, у читальному залі бібліотеки зібралися волонтери Юлія Солодка, Володимир Паршевлюк, Руслан Пустовий, Микола Ганжа, Геннадій П’ятак, Володимир Рябенко, подружжя Едуард і Євгенія Коношенки, Анатолій Бабіч, Світлана Лисогор, Уміда Петренко та інші. На це зібрання також прибули представники місцевої влади, школярі та читачі бібліотеки.

-          Цей рушник ми вишивали повільно й уважно, з вірою у те, що він захистить вас від куль, аварій, неприємностей та з побажаннями гарного майбутнього вам і нашій Україні, - звертаючись до присутніх, говорить Наталія Науменко.

Над обрамленням рушника творчо попрацювала бібліотекар Світлана Материнко. Його візерунок розробила місцева художниця Ніна Токова. Вона говорить, що на рушнику зображено дерево життя – найдавніший орнамент українських рушників та Тризуб - герб нашої держави. Обрамлення у вигляді червоної хвилі символізують струмені крові славних синів і доньок України, які віддали свої життя за цілісність, єдність і незалежність нашої держави.

Спогадами про роботу над вишивкою поділилася і активний читач Тетяна Давиденко.

Підготували вишивальниці ще й сувеніри-обереги, що є часткою візерунка рушника, які вручили кожному волонтеру. Адже в народі говорять: сила рушника у його візерунку.

Про розвиток волонтерського руху в Новосанжарському районі, внесок волонтерів у розбудову Збройних Сил України  говорили на зібранні завідуюча відділом обслуговування  центральної районної бібліотеки Тамара Паттієва та голова райдержадміністрації Сергій Бульбаха. Від голови Новосанжарської об’єднаної територіальної громади Інни Коби волонтерам були вручені квіти.

Геннадій Романець

Україно, любове моя

Молюся за тебе, моя Україно,

За чистеє небо, за цвіт твій,калино,

За простір широкий,за щирість людей

За мужність, терпіння, за розум ідей.

Ці рядки звучали під час презентації збірки «Україно,любове моя» самодіяльного поета і композитора Петра Скубія.

Автор натхненно працює в напрямку відродження культурної спадщини,пропагує національне мистецтво. Уся його музика пройнята любов'ю до України,до свого рідного краю,до людей,які тут живуть.

Волонтерський рух об'єднує країну

«У цьому  світі є тільки одна річ перед якою належить схилятися – геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна – це доброта.»

5 грудня, в Міжнародний день волонтера,відбулася хвилююча подія – презентація та вручення рушника-оберега новосанжарським волонтерам, який вишили наші бібліотекарі та користувачі. Ініціатор цього проекту - бібліотекар Наталія Науменко, візерунок рушника створила   художник Ніна Токова,найактивнішу участь у його виготовленні взяла наша читачка Тетяна Давиденко.

Своєю життєвою позицією, ставленням до себе і до навколишнього світу небайдужі, свідомі,відповідальні українці-волонтери перевернули уявлення та стереотипи про нас, як совкову,хуторянську націю, і довели світові,що ми народ,який через століття в своїх генах проніс любов до свободи, готовий до самозречення боротися і помирати за неї. Під час Революції Гідності,а особливо російсько-української війни волонтери об'єднали своїм ентузіазмом, своєю вірою мільйони українців на допомогу нашим воякам. Іде війна не за територію Донбасу,а за цінності – за українську національну ідею,за державність,за незалежність,за суверенітет та територіальну цілісність Держави Україна. Цей рушник-оберіг новосанжарським волонтерам – міра нашої вдячності їм за те,що вони разом з українськими вояками – добровольцями зупинили війну  і своїм свідомим вибором навчають суспільство розуміти цінність рідної землі та Держави. Ми є народ! Разом – ми сила!

Україна – це  ми! «Вітчизна – це хтось і десь. Я – теж Вітчизна!» (М. Вінграновський)

Увага ! Конкурс малюнків «Здай кров заради життя».

Відповідно до Плану спільних заходів Мінкультури та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Серце до серця» на 2016-2021 роки, затвердженого 24.03.2016, у листопаді 2017 року – травні 2018 року буде проведено ІІІ Міжнародний українсько-литовський конкурс малюнків «Здай кров заради життя» (далі – Конкурс).

Товариство вільних духом, молодих і талановитих

Їм лише трохи за двадцять, а декому ще менше. Усі вони дуже різні, але єдині в любові до слова, літературної творчості. Свої болі й радощі, печалі й тривоги вони виливають у поетичні рядки, прозові твори. Цих молодих людей об’єднав літературний молодіжний клуб «Товариство Вільних Духом», що працює при Новосанжарській центральній районній бібліотеці. І хоча від першого їхнього зібрання минуло не так багато часу, вони стали цікавими один одному, міцно здружилися. Тож тепер часто збираються разом: поговорити про сучасну літературу, події в світі, а головне – почитати свої твори та почути думки про них своїх друзів. А нещодавно молоді літератори вирішили винести свій творчий доробок на суд широкого загалу. Так народився й був реалізований задум провести творчий вечір «Світ очима молодих», що пройшов у читальному залі центральної районної бібліотеки.

Керівник літературного клубу завідуюча відділом бібліотеки Тамара Паттієва, представляючи молодих літераторів, відзначила їхні досягнення на літературній ниві. Так, Вікторія Корнієнко, Карина Дашко та Велислава Мамадлоікова (Вікторія Котенко) вже стали співавторками поетичної збірки «Відроди Україну в собі», що кілька років тому була видана в одному з видавництв Полтави. У Маргарити Лужанської з Великого Кобелячка перша збірка віршів з’явилася ще в шкільні роки. А ось Юрій Коцегуб за повість «Нехай лихо спить» отримав диплом і спеціальну відзнаку Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози на кращу книгу року «Крилатий Лев – 2017». Він увійшов до вісімки молодих конкурсантів, твори яких протягом року будуть опубліковані в спеціальних молодіжних числах журналу «Дзвін». Крім того, за роман «В Темнім Лузі, за Дунаєм», де йдеться про маловідому трагічну сторінку спадкоємців запорізького козацтва – задунайських козаків, Юрій у травні 2012 року одержав диплом Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Романи». Він має й інші нагороди та відзнаки.

Звичайно, сьогодні ще не всі літклубівці можуть похвалитися таким визнанням своє літературної творчості. Та у кожного з них є найважливіше, найголовніше, що вирізняє поета поміж інших людей. Це уміння душею, серцем відгукуватися на все, що діється у світі, сприймати людські болі й тривоги сприймати як свої, знаходити слова, які б сповна передавали, відтворювали найпотаємніші людські почуття.

– Пишу про те, що відчуваю й переживаю, – говорить молодий поет Максим Михайлик зі Клюсівки. – І неважливо, в які форми це виливається. На творчість надихають люди, чарівна природа та людські вчинки.

А ось Маргарита Лужанська сутність поезії в житті людини розуміє так:

– Вважаю що вірші є духовними крилами для кожного. І якщо птаху від народження призначено літати, то людині замало просто народитись. Тому, щоб душею злітати ще вище, я творитиму далі.

На вечорі звучали рядки інтимної лірики, вірші публіцистичного та історичного спрямування, які читали Вікторія Корнієнко, Богдан Деряжний, Маргарита Лужанська, Максим Михайлик, Максим Васюта, Володимир Паршевлюк. Ось рядки з вірша «Дитинство вбите тридцять третім» Велислави Мамадлоікової:

«Візьму пожовтілий альбом,

Старі фотокартки прогляну:

Це – дід мій з рябеньким котом,

Це – братик Тарас, сестричка,

Це – тітка і дядько, сусідів сини,

Це – тато і мама… Немає нікого…

Улітку, узимку, а хто восени

Померли усі до одного…”

Якщо судити строго, то у цих віршах молодих авторів можна помітити деякі літературні невправності. Та все ж тут є головне, визначальне, без чого немає справжньої поезії: у кожному рядку пульсує думка, кожне слово зігріте теплом юного серця.

Геннадій РОМАНЕЦЬ

На фото: Ю. Коцегуб.

Зерна правди й мудрості – жнива гідності.

Обласний конкурс «Краща книга Полтавщини» започаткований у 2007 р. облдержадміністрацією задля підтримки і популяризації творів місцевих авторів,культури читання і поліпшення якості книжкової продукції.

У цьому році журі визначило кращих у семи номінаціях серед  45 представлених видань за критеріями змісту та друку. Гран-прі удостоєне фундаментальне  (800 сторінок!) видання «Полтавщина. Шлях до незалежності 1985-1991» авторського тандему знаних істориків та дослідників Олександра Білоуська та Тараса Пустовіта. Книга побачила світ у видавництві «Полтавський літератор»

Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки ознайомитись з книгою – переможцем конкурсу «Краща книга Полтавщини»-2017.

Знати своє минуле, свідомо ставитись до сьогодення,бути відповідальним за майбутнє своєї країни та своїх дітей - обов₺язок громадянина цивілізованого суспільства.

Чорна сповідь мого краю

     Під такою назвою пройшла літературна година –реквієм, яку провела бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Олєйнікова Л.Ю. з учнями 10В класу Новосанжарського НВК. Захід пройшов під гаслом « Голодомор – помста за свободу, помста за революцію». Учнів ознайомили з історією голодомору на території Новосанжарського району. Були приведені архівні документи тих часів, спогади свідків. Приділена увага питанню повстанського руху на Полтавщині в 30-х роках минулого століття. Учні познайомились з книгами письменників, істориків Полтавщини про події тих страшних часів: Олеся Волі, Віктора Ревегука, Борисенко Валентини, Тиліщука Володимира, Юрія Коцегуба, Івана Коломійця. Захід супроводжувався відеокліпом на пісню «Свіча» ( слова Багдана Стельмаха,музика Мирослава Скорика) у виконанні Оксани Білозір.

Світ очима молодих

Творчий вечір молодіжного літературного клубу «Творча молодь Новосанжарщини» - перше публічне представлення власної творчості  літклубівцями. Це був наш екзамен і наше свято! Метою його було познайомити земляків з поетичною і прозовою творчістю молодих новосанжарських авторів та популяризувати бібліотеку як культурний центр.

Для того, хто пише дорого коштує думка і увага слухача. Перед  молодими поетами стоїть багато завдань – відточувати перо, відшліфовувати думки,полірувати фрази ! Поезія чекає на них! Вона несе їм творчий неспокій і пошуки нових тем,форм вірша, нових жанрів. Сірого, нецікавого, буденного життя у поетів не буває. Можливо серед  цих позитивних,завзятих та перспективних молодих людей є майбутнє української літератури!

Ми врахуємо помилки  і продовжимо працювати на перспективу!  А в цілому ми задоволені,щасливі та сповнені нових творчих задумів!

У нашім серці Україна. PR-компанія книги С. Лойка «Аеропорт»

З метою національно – патріотичного виховання  учнівської  молоді  у Новосанжарському НВК пройшов музично- літературний фестиваль «Україна у нас одна». В ході фестивалю  бібліотекар  Наталія Науменко провела презентацію книги  «Аеропорт»  кореспондента і фотографа Los Angeles Times,який спеціалізується на війнах і збройних конфліктах С. Лойка. Це книга про маленький український гарнізон, який захищав не просто Донецький аеропорт, а всю Україну. У цьому  зруйнованому до підвалин Аеропорту  підступні і жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із українськими кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за  їхню нелюдську живучість і впертість приречених. Разом із   захисниками-кіборгами в Аеропорту чотири дні перебував і автор книги. У 2015 році Сергій Лойко  був удостоєний однієї з найвищих нагород у американській журналістиці - Overseas Press Club  Bob Considine award «За хоробрість, достовірність, оригінальність, глибину та виразність описаного».

Запрошуємо користувачів  до бібліотеки для знайомства та читання книг сучасної української літератури! У фонді бібліотеки є книги,що описують події новітньої історії – Євромайдану , Революції Гідності та російсько-української війни на Донбасі. Щоб не нести власну історію як психологічний тягар,її потрібно вивчати і усвідомлювати!!!

Де ти, моя стежино?

…І на тім рушникові

оживе все знайоме до болю

і дитинство, й розлука,

і твоя материнська любов…

Андрій Малишко – одна з харизматичних постатей в українській поезії 30 – 70 - х років ХХ століття. У його творчості яскраво і навдивовижу предметно відображено непростий радянський  період у житті українського суспільства. В районній бібліотеці відбулася літературно – музична година «Неосяжний світ поезії Андрія Малишка» з нагоди 105- ї річниці від дня його народження. Учні читали поезії Андрія Малишка та слухали аудіо записи пісень Платона Майбороди на його слова.