понеділок, 28 листопада 2016 р.

Свіча пам’яті


Народе мій! Пам’ять знову відродилась!
Прийшла з остогидлого життя,
Щоб свічкою новою запалала
Душа, зірвавши пута забуття.


Такими словами розпочала бібліотекар сільської бібліотеки  у Лівенському НВК  годину скорботи  пам’яті жертв Голодомору в Україні. - Нехай кожен із нас торкнеться пам'яттю цього священного вогню- частинки вічного. А світло оцих свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував
собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті… 
Бібліотекар сільської бібліотеки підготувала тематичну книжкову виставку «33-й. Україна. Помянемо мільйони замучених голодом». Учні та вчителі Лівенського НВК запалили свічки скорботи, помянувши усіх загиблих у ті страшні, чорні роки односельчан і жителів України…






пʼятниця, 25 листопада 2016 р.

Атестація працівників системи

Керуючись «Положенням про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури», для оцінки професійної кваліфікації, ділових якостей працівників, на основі об’єктивних, обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів їх роботи, з метою визначення професійного і посадового росту та у зв’язку із закінченням терміну дії попередньої атестації Новосанжарська ЦБС провела атестацію бібліотечних працівників.







середа, 23 листопада 2016 р.

Вишивана моя Україна

всеукраїнська казначейська акція , як ствердження ідеї незалежної України в складний час випробування міцності нашої держави – сьогодні в Нових Санжарах.

Матусю, а що таке Україна?
Це люди навколо це наша родина,
Це лагідна мова, це пісня, як море
Це сонце над нами і небо прозоре
Це колос у полі і гроно калини.
Це, доню, твоя і моя Батьківщина.

В.Чепіжний



понеділок, 21 листопада 2016 р.

90 днів, які змінили Україну. День Гідності та Свободи.

У районній бібліотеці влаштовано виставку - пам'ять «Майдан. Україна. Шлях до свободи», присвячену річниці початку революційних подій на Майдані Незалежності у Києві. 








Бібліотекарі разом з користувачами вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні, які віддали своє життя за Незалежну Європейську Державу.Ті зимові події повністю змінили українське суспільство Імена героїв патріотів назавжди закарбує історія, бо герої не вмирають, вони житимуть в нашій пам’яті. 


























середа, 9 листопада 2016 р.

«Україна на зламі тисячоліть».

цьогорічна назва «Диктанту національної єдності». В Україні відзначають 19-й День української писемності та мови. Згідно з православним календарем це також день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. І за традицією, у цей день по радіо в прямому ефірі транслюють "Диктант національної єдності", який можуть написати всі бажаючі. Працівники бібліотеки також взяли участь у написанні диктанту. 


   











вівторок, 8 листопада 2016 р.

Усе любов’ю зміряне до дна


«У його поезіях і піснях немає найстрашнішого - фальші,
Бо тут «усе любов’ю зміряне до дна»
М.Томенко
Працівники районної бібліотеки разом з клубом «Суботні зустрічі»  8 листопада провели літературно – музичний вечір «Усе любов’ю зміряне до дна», присвячений творчості Дмитра Омеляновича Луценка, якому 15 жовтня виповнилося 95 років від дня народження.
Дмитро Омелянович Луценко – видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик.
Секрет Дмитра Омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася 
його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, в благословенні білої вишні, яка від колиски навчила дитину дивитися на людей  на зорі через свій пречистий цвіт. Вихований українською матір’ю і рідною землею, поет Дмитро Луценко є палким патріотом України. Його образи взяті із самого життя, барви – від квітів, трав і рік, українського неба. Його поезія близька кожному, тому й полюбилася людям. Вона ж бо про любов, отчу землю, вірність, про те, чим живе людина.
Найвідоміші пісні Дмитра Луценка – “Києве мій”, “Мамина вишня”, “Осіннє золото”, “Хата моя, біла хата”, “Неспокій”, “Ой ти річенько”, “Пісня про щастя”,“Зачарована Десна”, “Дорога спадщина”, “Фронтовики”, “Сивина”, “Не шуми калинонько” тощо. Поет працював з більшістю популярних композиторів-піснярів, зокрема з І. Шамо, Л. Ревуцьким, О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, А. Пашкевичем, О. Зуєвим, В. Івасюком, І. Покладом, С. Сабадашем, О. Чухраєм, О. Осадчим, О. Екімяном.
У 1976 році Дмитро Луценко та Ігор Шамо стали лауреатами Шевченківської премії за цілий ряд пісень, в тому числі і за «Києве мій». Гроші передали до дитячих будинків Києва. За два роки до цього Дмитро Омелянович отримав звання “Заслужений діяч мистецтв України” - з короткою довідкою про життя і творчість поета ознайомила присутніх бібліотекар абонементу ЦРБ Галина Федорець. Улюблені вірші поета читали: Віталій Чепіжний, Наталія Науменко, Тамара Паттієва, Світлана Материнко, Валентина Бредун. Прозвучали пісні "Мамина вишня" та "Києві мій" у виконанні хорового колективу клубу "Суботні зустрічі".