ПРОЩАННЯ ІЗ ЛІТОМ

Відбулося чергове, але особливе, засідання літературного клубу Товариство Вільних Духом . Молоді люди лише виходять на творчу дорогу. Поезія чекає на них. Отож , треба йти , і нічого не боятися! Лишається дивуватися , яка красива душею і багата почуттями наша молодь. Пропонуємо Вашій увазі вірш Максима Васюти на тему прощання з щасливою порою літа.

ПРОЩАННЯ ІЗ ЛІТОМ

Відскаженіло спекою пекуче,
відшаленіло зливами-дощами,
відлютувало грозами й вітрами -
і ось, нарешті, ти прощаєшся із нами.
Ти за собою забереш в минуле
яскраві дні і неповторні ночі.
В тобі наш спогад: все, чому раділи
і через що сльозились часом очі.
Поки із нами ти було, тривало
всі дев’яносто днів – ти було щире.
І хоч ти часто сильно припікало,
ти було з нами –  ми були щасливі.
Чимало спогадів у кожного лишилось -
ти їх дбайливо всі збереш до скрині,
що в тебе майже зібрана в дорогу:
так, скоро ми прощатися повинні.
Звичайно, ти повернешся не раз ще,
ти будеш вкотре іншим, неповторним.
Але то потім, а сьогодні, літо,
нас за тобою сум легкий огорне.
Відшаленіло ти, але вже досить:
вже осінь на порозі б’є чолом.
Спасибі, літо, що було із нами.
Спасибі, що було. Спасибі, що пішло.

Шановні земляки! Щиро вітаємо вас з найголовнішими святами нашої Держави - Днем Прапора та Днем Незалежності. Бажаємо всім українцям духовного пробудження і національної свідомості. Скиньмо кайдани духовного рабства! Вивчаймо своє минуле! Пишаймося своїми Героями! Творімо європейську модерну Україну!

Молитва за Україну

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Ти її просвіти,

В чистій любові до неї,

Ти нас, Боже, зміцни.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд свій зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу, щастя,

Дай, Боже, народу

Та многая, многая літа.

                     Олександр Кониський

На вітрах історії

За короткий в історичному вимірі час Українська держава перетворилася на самодостатній організм з власною економікою, фінансово-грошовою системою, владними структурами, збройними силами, політичними та культурно-освітніми інституціями, тобто всіма необхідними атрибутами державності.

Про це йшлася мова під час історичної години «На вітрах історій», яка була проведена в територіальному центрі і присвячувалась 26-й річниці незалежності України.

В кінці заходу бібліотекарі презентували нові книги на історичну тематику, які розповідають про тернистий шлях нашого народу до своєї незалежності.

Гостя з Чернігівщини

       Бібліотекарі та користувачі Новосанжарської бібліотеки зустрілися з нашою землячкою, поетесою Ганною Демиденко, яка приїхала з Чернігова. Тепер це місто , де вона постійно проживає. Ганна Петрівна повернулася на свою малу батьківщину.
       В подарунок Ганна Петрівна привезла дві книги: "Опалені рими" та "Мотиви ріднокраю", видавництво "Інтрер Парк", Лубни 2017. Ганна Демиденко поділилася своїми враженями про поїздку на Волинь та Рівненщину, яка була організована  поетичним клубом територіального центру міста Чернігів.
       Чекаємо нових зустрічей та нових віршів!

Зустріч на прощання

Бібліотекарі та новосанжарські просвітяни зустрілися з українською поетесою Наталією Баклай, яка відпочивала в медичному центрі "Нові Санжари". Не дивлячись на те, що Наталя Михайлівна перебувала там інкогніто, ми дізналися про її перебування в Нових Санжарах. Зустріч на автостанції перед від'їздом була теплою, зворушливою. Новосанжарська бібліотека отримала подарунок від поетеси - її збірку  "Отава". Наші користувачі матимуть змогу доторкнутися душею до справжньої поезії, яка облагороджує і возвеличує людське в людині.

БАКЛАЙ Наталія Михайлівна народилася 24 лютого 1958 року в с.Терни Лубенського району. Після закінчення Лубенської середньої школи №1 здобула бібліотечну освіту, пізніше – юридичну. Працювала у краєзнавчому музеї м.Лубен та у відділі реєстрації актів цивільного стану Лубенського міськрайонного управління юстиції. Зараз перебуває на творчій роботі.

Авторка книг: «Два береги душі» (1993), «Осяяна Тобою» (1996), «Триєдиний біль», «Коралове намисто» (1997), «Свіча невінчана» (1999), «Меди тернові» (2001), «Ще не вицвіло літо» (2003), історичної поеми у віршах «Лубни» (2004), «Ожинова купіль» (2005), «Батькова криниця», «Отава. Вибране» (2008), «Перекоти-Доля» (2009), «Серцевина» (2012), публікацій у хрестоматії «Література рідного краю» (2000), антології полтавських літераторів ХХ століття «Калинове гроно» (2004), «Відлуння Василевого Різдва» (2004), «Біла альтанка» (2007), «Дзвінке перо Посулля» (2008).

Гостя з міста Білих Акацій

Наша бібліотека використовує кожну нагоду запросити своїх користувачів на зустріч з цікавими людьми. Цього разу ми мали можливість поспілкуватися миколаївською письменницею та журналісткою Вірою Марущак. Наша гостя розповіла про рідну Миколаївщину, читала власні оповідання, ділилася планами на майбутнє. Атмосфера зустрічі була пізнавальною, Віра Іванівна відповіла на багато запитань, що стосувалися її творчості та сучасний стан Миколаївської області.

Разом з В. Марущак на зустріч завітала провідний психолог психоневрологічного диспансеру з м. Дніпра Раїса Олексіївна Приходько. Вона розповіла про те, як разом з колегами працює над реабілітацією українських воїнів, які воювали на Донбасі.

Біблітечні зустрічі роблять людей духовно багатшими та сприяють популяризації бібліотеки,  як культурно-просвітницького центру.

Марущак (Рожкова) Віра Іванівна народилася в селищі Арбузинка Миколаївської області.

Закінчила з відзнакою бібліотечний факультет Миколаївського вищого училища культури, а потім факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

В 1981 році прийнята до Національної спілки журналістів України.

Віра Іванівна Марущак поєднує у собі дві професії бібліотекаря та журналіста. Вона відповідає за імідж бібліотеки, який значно зріс тому, що в ЗМІ часто розповідається про ті заходи, що проходять у бібліотеці.

Співробітник обласної бібліотеки для юнацтва міста Миколаєва тісно працює з молоддю. Веде школу молодого журналіста при обласній бібліотечній асоціації, де навчає молодих бібліотекарів основам журналістики. Проводить майстер-класи для студентів та старшокласників. В результаті активного пошуку нових, сучасних методів роботи в бібліотечній справі створила власну бібліотечну програму “Читаємо разом”, завдяки якій юнаки та дівчата долучаються до читання

  У 2006 році Віра Іванівна Марущак була прийнята до Національної спілки письменників України. Вона є автором шести прозових книг: «Вікнами до сонця», «Батько з Португалії», «Цезар, Галка і Новий рік», “Пригоди Нюмочки”, “Джмелик-мандрівник”, ”Зайченя”.

За сумісництвом Віра Іванівна Марущак 12 років поспіль працює викладачем основ журналістики в Першій українській гімназії імені М. Аркаса. За цей час вона розробила навчальну програму спецкурсу для учнів 8-11 класів та написала 3 навчальних посібника – „Школа журналіста” (2009) ,  „Основи радіожурналістики” (2009), «Радіо в медіапросторі».