четвер, 11 серпня 2016 р.

Незалежна Україна: шлях до мети. Віртуальна виставка

     
Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.
         Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не зненависть до її ворогів.
/ В. Липинський

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України і постанову «Про День проголошення незалежності України». В пам'ять про ті події 16 липня 1991 року було уперше відзначено День Незалежності України
      Але оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України.
Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про День незалежності України», в якій вказано:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

 2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.

           За грудень 1991 р. Україну визнали 68 держав, а впродовж 1992 р. – ще 64 держави.

Це – моя Україна!
Від Дністра до Росії
Поля хлібні густії, ріки сині й глибокі
Ще й степи, гей, широкі!

Тут цвітуть буйні трави
У Дніпрових заплавах,
Це козацька держава,
Самостійна і славна!

Наш народ працьовитий
Вже нічим не скорити,
Має долю строкату,
Та нічим не злякати!

Це моя Україна,
Сторона соловїна,
Сивочолі Карпати,
Українська перлина.
Гостроверхі тополі
Закликають до волі.
Це – моя Україна!
       Ганна Демиденко. с.Писарівка Новосанжарського району
Історія українського державотворення
Грушевський М.С. Як жив український народ. Коротка історія України [Текст]/ М.С. Грушевський. - . Вид. 2-е. – Репринт. відтвор. вид. – К.: РОВО «Укрвузполіграф», РВЦ «Орбіта», 1991. – 112 с. 











Багалій Д.І. Нарис історії України: Доба натурального господарства[Текст]/ Д.І. Багалій. – К.: Час, 1994. – 288 с.; іл.. – (Серія «Україна. Голоси історії»)
Зміст книги охоплює період первісної доби до XVIст. Дається історія народів, що населяли територію України у цей відрізок часу. Описується їх побут, вірування, соціальні відносини, громадський устрій, ведення господарства тощо. Наводяться географічні дані.
Велику увагу приділено Україні за часів татарської навали та історії Галицько-Волинської землі XIII-XVст.



Халебський П. Україна – земля козаків. Подорожній щоденник [Текст]/ Упоряд. М.О.Рябий. – К.: Ярославів Вал, 2009. – 293 с.
 Подорожній щоденник описує мандри антиохійського патріарха Макарія Третього з Халеба до Москви і назад через Україну, землю козаків, за часів урядування христолюбивого і хороброго гетьмана Зиновія-Богдана Хмельницького.








Реєнт О. П., Коляда І. А. Усі гетьмани України: Легенди. Міфи. Біографії. - Х.: Фоліо, 2007. - 416 с.
 Видатні постаті в історії України (IX-XIXст.): Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довід. вид. [Текст]/ В.І.Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев, О.Г. Сокирко, В.І. Червінський. – К.: Вища школа, 2002. – 359 с.: іл









Крупник Л.О. Історія України: формування етносів, нації, державності[Текст]: навч. посіб./Л.О. Крупник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 216 с.
Розглянуто теоретико-концептуальні проблеми розвитку етносів, нації, державності на теренах України від витоків до сучасності. Метою є осмислити ключові аспекти історії, культури, національних та державотворчих процесів, простежити самобутність розвитку української нації. Читачі можуть ознайомитись з найновішими теоріями.




Семененко В.І. Хто такі українці? Що таке Україна?[Текст]/ В.І. Семененко. – Х.: ВД «Школа», 2010. – 160 с. – (Історичний архів: Маленькі таємниці великої історії).












Патриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. - К.: [Видавець ПП Лисенко М. М.], 2010. - 592 с.
Пропонується картина еволюції назви «Україна» як такої, її неоднозначне трактування, версії походження етносу, української мови. Розглядаються особливості виникнення символіки, сімейних та інших традицій.
Лише найцікавіші факти та неупереджені коментарі до них.





Історія України у творах українських письменників
Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, тихі зорі,
Ясні води — моя Україна...
В. Сосюра
Горліс-Горський Ю. Холодний Яр : роман у 2 ч. / Ю. Горліс-Горський. – Черкаси : Відлуння-Плюс, 2011. – 416 с.
Волею долі опинившись навесні 1920 року в південній частині тодішньої Київської губернії, Ю. Горліс-Горський став свідком кульмінаційних подій боротьби українського селянства проти більшовизму, учасником багатьох виграних і програних битв, неймовірних, майже детективних пригод і історій, одним із будівничих феноменальної Холодноярської республіки. Холодний Яр – це одна з найяскравіших сторінок визвольної  боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом – можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. Події у романі це – сторінки в історії, які кров’ю і загравами спалених ворогом сіл вписали блискучу славу незламності волі та героїзму.
Шкляр В. Залишенець. Чорний Ворон / В. М. Шкляр. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. – 384 с.
В основу сюжету «Залишенця» покладено війну Холодноярської республіки – чотирирічного державного утворення, що стало осередком спротиву радянській владі на Лівобережній Україні. Під проводом різних отаманів холодноярські повстанці борються з більшовицькою армією. Головний герой роману, один з останніх отаманів Холодного Яру, «залишенець» Чорний Ворон представлений надзвичайно обдарованим військовим керівником, бійцем і месником, закоханим у таємничу жінку на ім’я Тіна. Вірним супутником героя з перших сторінок роману є старий птах – чорний ворон. Йому двісті років, він був свідком не однієї драматичної події в українській історії, він багато що бачить і про все «відає».
Іваничук Р. Хресна проща : роман / Р. Іваничук. – Х. : Будинок друку, 2012. – 284 с.
Роман «Хресна проща», відтворює події часів Данила Галицького, його сина Лева, й славетного співця Митуси, початок ХХ століття, часи хрущовської «відлиги» та часи існування молодіжного гуртка «Домороси». Об’єднує всі ці події Страдчівська печерська Лавра. У романі багато легенд і про Золоті Ворота, і про перепоховання Митуси, і про чудотворну ікону... Роман складається з трьох частин: «Домороси (Іспит сумління)», «Страдчівський патерик (Символ віри)», «Золоті ворота (Кант благальний)». За словами Василя Габора, упорядника «Приватної колекції», ця книга відповідає на багато запитань: «Чому люди продаються? Як зберегти   вірність, себе для своєї землі?...».             
Іваничук Р. Торговиця : роман / Р. Іваничук. – К. : Ярославів Вал, 2012. – 273 с.
У книзі Романа Іваничука розкрито історію того, що пережило покоління автора від 30-х років минулого століття під час польської та радянської окупацій, розказано про здобуття довгожданої Незалежності. Описано духовне й політичне життя маленького містечка Коломия. Герої твору — українці, що одружувалися чи «водилися» з поляками або з євреями. Книга просякнута коломийською колоритністю, цікава та оптимістична. Автор зобразив «живі» діалоги, правдиві ситуації, що дає змогу читачам дізнатися, «як то воно було тоді жити»...      

Кокотюха А. Червоний : роман / А. Кокотюха. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – 320 с.
Червоний – це, звісно, вигаданий персонаж. Ніякого «Остапа», командира летючої групи УПА Данила Червоного, не існувало. Це зібраний образ тридцятирічних, часто безіменних героїв того часу. Героїв – саме у літературному значенні цього слова, без оцінювання. Здається, лише згадуванням горбинки на носі автор відсилає до нечисленних фото головного командира УПА Романа Шухевича. Та й не факт – чи мало таких героїв було. Це була війна без лінії фронту. Понад десять років люди краю жили в умовах, коли день і ніч належали різним «владам». Коли спадала ніч, влада змінювалася. Любий селянин міг бути месником. Бандерівці перевдягались у червоних, а у червоних спеціальні загони видавали себе за підрозділи УПА. Такий був час, така була історія України. 
      
Дочинець М. Криничар. Горянин : роман / М. Дочинець. – Мукачево : Карпатська вежа, 2014. – 611 с.
В основі роману ‑ хвилююча сповідь бентежної, шляхетної, муштрованої життям душі, сповнена аромату Часу, Духу і Любові, дивовижна одіссея з негод та поневірянь простого закарпатського хлопця, поки він став чільною у краї фігурою, з якою рахувалися в Будапешті і Відні.
Криничар узяв від землі силу, а від Неба духовність і навчає цьому людей, рішуче міняє їх, а з ними й довколишній світ. Своїм життям він відкриває читачеві дві найголовніші принади – свободу від страху і свободу від злиднів. Будуючи власним коштом міст у Мукачеві, насправді він прокладає міст до нової доби, нової свободи, до нової сутності буття на задвірках європейського маргінесу. Події відбуваються наприкінці XVI-початку XVII століть в Угорській Русі, у Війську Запорозькому, в Туреччині і Єгипті.                                                                         
Кокотюха А. Справа отамана Зеленого. Українські хроніки 1919 року : роман / Андрій Кокотюха. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 304 с.
У центрі сюжету – історія київського лікаря Артема Шеремети, який з волі трагічних обставин опинився у повстанській армії отамана Зеленого серед селян, покликаних звільнити Україну з-під ворожих окупантів і встановити справедливу українську владу. Саме 1919 рік позначився розгортанням масштабного селянського повстанського руху. Герой роману – отаман Дністровської повстанської дивізії Зелений, постать відома в історії України. Про нього ходило багато легенд, але про ці малознані сторінки історії боротьби українців за незалежність і соборність України відомо чимало. Історія – це та реальність, коли 26 млн. українців, виборювали своє право бути господарями на своїй землі.                                                        
 Пагутяк Г. Магнат : роман / Г. Пагутяк. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 256 с.
Початок XVII століття. В основі роману «Магнат» химерна доля українського гуманіста, дипломата, поета, видавця – Яна Щасного Гербурта з Добромиля.
Життя цієї людини – ціла епоха. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.

Оповідь ведеться від імені збанкрутілого волинського шляхтича Северина Никловського, якого пограбували й він звертається за прихистком до Щасного. Невдовзі Щасний помирає,  на руках у Никловського...

Немає коментарів:

Дописати коментар