ПРОЩАННЯ ІЗ ЛІТОМ

Відбулося чергове, але особливе, засідання літературного клубу Товариство Вільних Духом . Молоді люди лише виходять на творчу дорогу. Поезія чекає на них. Отож , треба йти , і нічого не боятися! Лишається дивуватися , яка красива душею і багата почуттями наша молодь. Пропонуємо Вашій увазі вірш Максима Васюти на тему прощання з щасливою порою літа.

ПРОЩАННЯ ІЗ ЛІТОМ

Відскаженіло спекою пекуче,
відшаленіло зливами-дощами,
відлютувало грозами й вітрами -
і ось, нарешті, ти прощаєшся із нами.
Ти за собою забереш в минуле
яскраві дні і неповторні ночі.
В тобі наш спогад: все, чому раділи
і через що сльозились часом очі.
Поки із нами ти було, тривало
всі дев’яносто днів – ти було щире.
І хоч ти часто сильно припікало,
ти було з нами –  ми були щасливі.
Чимало спогадів у кожного лишилось -
ти їх дбайливо всі збереш до скрині,
що в тебе майже зібрана в дорогу:
так, скоро ми прощатися повинні.
Звичайно, ти повернешся не раз ще,
ти будеш вкотре іншим, неповторним.
Але то потім, а сьогодні, літо,
нас за тобою сум легкий огорне.
Відшаленіло ти, але вже досить:
вже осінь на порозі б’є чолом.
Спасибі, літо, що було із нами.
Спасибі, що було. Спасибі, що пішло.