пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

Розкажемо Європі про себе


Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв’язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. І як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.
За географічним вектором українська культура — це, безперечно, культура європейського типу. А тому в українській національній культурі так чітко виступає європейський індивідуалізм. Від антів і волинян VI ст. крізь княжу добу, крізь козаччину і аж до XX ст. завжди, коли народ мав нагоду виявити свою політичну волю, він виявляв одну і ту ж характерну рису: схильність віддавати перевагу індивідуальній свободі над інтересами держави, схильність наділяти вищою владою віче (раду) і ревно пильнувати дії своїх вождів.
Відсутність власної держави спонукала українців шукати кращої долі по далеких світах. Українці - талановита нація. Шкода, що українські вчені, діячі культури не отримували підтримки від держави, тому їм доводилось реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших держав, які завжди були зацікавлені у наших вчених.
Людям мислячим властиво замислюватися не тільки про своє майбутнє, але й про долю Батьківщини. Чи завжди ми з повагою ставимося до української історичної спадщини? Чи добре її знаємо? Як допомогти молоді усвідомити важливість внеску українців у людський досвід? Адже в нас досить неспростовних фактів, щоб цим пишатися. Бо українська спадщина торкнулася багатьох куточків світу і є надбанням усього людства.
Виставка «Розкажемо Європі про себе» покликана ознайомити наших користувачів з іменами всесвітньо відомих українців, про яких ми навіть не здогадуємося, що ці генії науки і культури є вихідцями з України.
Ми мусимо усвідомити: про українських національних геніїв, своїх героїв і пророків, на жаль, знаємо дуже мало. А тому так важливо забезпечити повернення до духовного надбання нашого народу сотень імен учених і письменників, високодостойних інтелектуалів з України, які здебільшого невідомі широкому загалу.
Культура й наука кожної нації належить усім землянам. Утім, найперше слід віддавати належне своїм духовним провідникам і світочам — українським ученим, новаторам у різних галузях виробництва та творчості, майстрам слова, інтелектуалам з великої літери — усвідомлювати їхній внесок у вселюдську духовну та матеріальну скарбницю. Важливо знати своє, щоб берегти та примножувати набуте й іти далі. Це сприятиме утвердженню в українців національної самосвідомості й нашому єднанню з цивілізованим співтовариством.

Немає коментарів:

Дописати коментар