Найвеличніші свята України

Дорогі земляки-новосанжарці ! Від щирого серця вітаємо з Днем Державного прапора України! Сьогодні ми вшановуємо синьо-жовтий стяг – головну святиню нашої державності, уособлення нашого національного духу і непереможності. Прапор є символом незалежності, свободи і гідного майбутнього України. У ньому відображений наш великий народ, все світове українство. Державне прапор є символом наших досягнень і перемог. Закликаємо кожного українця з гордістю підняти Державний прапор над своїм будинком. Будемо любити і шанувати його, захищати як найвищий скарб нації. Слава Україні!

***

Над Карпатами й степами, лісами густими,
Над Дніпром могутнім сивим прапор жовто-синій.
Гордий символ породила Україна-мати,
Щоби нас в сім’ю єдину міцно згуртувати.
Років тисяч шість чи й більше в наших землях знають,
Що ті кольори яскраві дійсно означають:
Ясний жовто-золотавий – то вогонь небесний,
Він дає тепло і світло, цей вогонь чудесний.
Але щоб життю з’явитись й сонцю усміхатись,
Він з небесною водою має поєднатись.
Синій колір означає ту небесну воду,
Що віками напуває коріння народу.
Тому й хати в Україні здавна малювали
І для цього жовтий й синій колір обирали.
В цих кольорах вишиванки, писанки, прапори,
Хлібодайний степ широкий і високі гори.
Хтось зневажливо “хохлами” всіх нас називає,
А це слово “синьо-жовтий” тільки й означає:
По-монгольські “хох” – то “синій”, “улу” – жовтий колір,
Княже військо осявали такії прапори.
Йшли козаки-запорожці землями й морями,
Їхні стяги майоріли цими кольорами.
Захищали вони віру, гідність, честь, свободу,
Боронили мирну працю нашого народу.
Їх за це в народі нашім щиро поважали,
І по смерті хрест могильний гідно прикрашали:
Жовто-синії прапірки на хресті в’язали,
Зберегти козацьку славу нам заповідали.
Жовто-синій прапор волі з заходу до сходу
Вів у бій синів і дочок нашого народу.
Несли гідно ці прапори стрільці січовії,
Крізь славетні, і трагічні, і сумні події.
В таборах і у засланні, на шляхах чужини
Він вселяв надію в серце дітям України.
Не зотлів, не розтріпався об залізні грати,
Майоріє над будинком Верховної Ради.
Крізь віки, тисячоліття боротьби і слави
Нам від пращурів дістались символи держави.
Про тернистий шлях народу всім нам треба знати,
Честь і славу України скрізь оберігати.
Хай наш прапор жовто-синій трійця прикрашає,
І земля стражденна наша горя вже не знає,
Щоби волю, щастя й долю мала в ній людина,
Весняною калиною цвіла Україна.

***

Українці  віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її. Свобода, рівність, братерство – це з часів Французької революції . Наша головна цінність – ВОЛЯ. Це внесок українців у світ. Нехай це свято принесе всім світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до будівництва нашого рідного дому, ім’я якому — Україна.

ХАЙ СВЯТИТЬСЯ ІМ’Я ТВОЄ ВІЧНО, УКРАЇНО - КОЛИСКО МОЯ.

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди. 

Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну. 

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!