пʼятниця, 28 грудня 2018 р.

Моїм думкам - давно тисячоліття!

28 грудня року, що минає, виповнилося б 80 років українському поету, журналісту,філологу, нашому земляку з с. Сакалівка Миргородського  району, який в кінці 60-их – на початку 70-их років минулого століття жив і працював у Нових Санжарах, МИХАЙЛУ БУЛАХУ. Поети не помирають – навіть тоді, коли їх немає серед нас.
Перша і єдина малесенька книжечка М. Булаха «Голубінь» засвідчила його талановитість і самобутність. Виходу за життя  поета другої книги завадила його надмірна як на той час любов до України та «націоналістична  лексика»: «мати, калина, хата, Україна». Михайла Булаха літературний критик та публіцист Феодосій Роговий відносить  до припізнілих шістдесятників. З 1972 року  багатьох їхніх колег за духом із різних місць України відправляють у брежнєвські концтабори. Почався черговий покос українського свідомого люду. Черговий раз виполювали українське поле, щоб вирвати здоровий український дух, аби малоросійство і хохляцтво якомога глибше закорінилося в свідомості українців, аби перетворити їх на мовчазних рабів соціалістичного табору.
За свої переконання Михайло зазнав гонінь, переслідувань, поневірянь, звільнень з роботи, матеріальних нестатків, моральних принижень. Та  на книжки він завжди знаходив гроші! Як свідома людина, Михайло Булах мріяв , що прийде час і в Україні буде піднято синьо-жовтий прапор!
Державна система зламала крила багатьом талановитим, неординарним особистостям, які не вписувалися в її схему національного рабства. М.Булах боронив свою свободу до кінця! Людина 20 віку, загублена з мільйонами співвітчизників.

Та його життя продовжує  Поезія.
Моїм думкам - давно тисячоліття!

Немає коментарів:

Дописати коментар