"Просвіта":150 років на сторожі Української України

8 грудня 2018 року виповнилося 150 років з часу заснування української громадської організації культурно-освітянського спрямування - Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

«Просвіта» і Дніпро – це те, без чого неможливо уявити Україну. Дніпро єднає два фізичні береги нашої країни, а «Просвіта» творить самосвідомість нашого народу».

Півтора століття тому своїми головними ідеями просвітяни оголошують єдність українського народу від Карпат до Кубані, його окремішність від народів польського та російського. А хіба це не актуально сьогодні?

Просвітяни розуміли, що, підносячи освітній рівень українців, вони творять велике майбутнє свого народу. Вони вчили українців читати і писати, сьогодні – це те ж саме, що оволодівати IT-грамотністю. Навчали українців планувати домашнє господарство. Нинішнім еквівалентом є сучасна урбаністика, сталий розвиток міста.

Місія «Просвіти» в 21 сторіччі вимагає від нас з Вами в першу чергу плекати рідну українську мову ще з більшим завзяттям та натхненням, бо проблема опанування, володіння, широкого вжитку української мови і культури стоїть так само жорстко як і 150 років тому.

12-го грудня, новосанжарські бібліотекарі та просвітяни побували на святкуванні 150-річниці Товариства «Просвіта», яке проходило в Полтаві в концертній залі на Європейській (Фрунзе) 49, колишнє приміщення трк "ЛТАВА", У програмі: цікавий, змістовий, без зайвого офіціозу виступ голови ПООТ «Просвіта» Миколи Кульчинського та розповідь про історію творення обласної "Просвіти" його заступника Олега Пустовіта та святковий концерт: виконання творів Тараса Шевченка народним артистомУкраїни Василем Голубом, українські народні піісні, пісні доби УНР,УПА у виконанні хору обласної філармонії "Полтава" та заслуженої артистки України Валентини Колесник, пісні у виконанні барда Юрія Трейгеля, а також декламація "Посланія ...." Т. Шевченка читцем В. Бурлакою.

Новосанжарські бібліотекарі та просвітяни активні в усіх соціокультурних проектах, що відбуваються у селищі і районі, несуть інформацію про боротьбу українців за свободу та дають людям розуміння причинно-наслідкових зв’язків минулого з сучасністю, доводять важливість єдиної державної мови – УКРАЇНСЬКОЇ – як головного нашого героя у  відстоюванні нашої само ідентифікації і незалежності Української Держави! Ми переможемо і на нашу землю прийде мир, але без прикметника «рускій»!

Тож стоїмо на сторожі утвердження української мови, історичної пам‘яті України, української культури і мистецтва та на захисті наших сакральних шедеврів !